Не хочу вже кохати до нестями...
не можу жити, мов сліпе теля,
кохання щоб незнаними шляхами
прийшло до мене бозна-звідкіля.
Не хочу, щоб до розміру спідниці
для мене раптом звузилась Земля,
і на зірки схвильовано дивитись,
складати з них коханої ім’я.
В житті за лірикою бачу прозу...
Та вабить погляд мій жіноча стать...
Кохати ж до нестями... вже не можу,
і важко це словами передать.
Не можу...
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021605104
Свидетельство о публикации №109021605104
Рецензии