Я блукав під зорепадом,
чарівних шукав пісень
і не знав красу-принаду,
що живе на річці Псел.
Пр.:
О сумчанко, ти - розрада
і очей моїх принада,
ти - дівчина, мила жінка,
бо сумчанка - українка!
А вона крокує містом
чи малесеньким селом,
сонце сяє їй барвисте
і дерева б’ють чолом.
Пр.
Що за диво, люди добрі,
молодіти наче став -
проводжаю аж за обрій
я очима милу стать.
Пр.
Зустрічаю я сумчанку
і радію, мов дитя.
Будь зі мною, слобожанко,
хоч на обрії життя.
Пр.
Сумчанка-слобожанка
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021405983
Свидетельство о публикации №109021405983
Рецензии