Шлюбна нiч

Знадвору місяць срібним сяйвом
у вікна стиха загляда.
Біліє ліжко - річ не зайва,
коли два серця - злива молода.
У ліжку Він Її чекає
і від напруги завмира...
А ніч солодка бути має,
бо шлюбна ніч - це ніжності пора.
І ось Вона пливе босоніж
до ліжка, мов нічна зоря:
від спраги губи аж солоні,
а очі тихим полум’ям горять.
Гаряча хвиля в ліжко плине -
кохання першого снага:
Вона до Нього серцем лине,
а Він до Неї руки простяга.


Рецензии