Налитий, мов яблуко соком,
місяць пливе уночі.
А вранці у небі високім
сонце ясне височить...
О Краю мій, любий безмежно!
Скільки у Тебе снаги!
Чому ж на землі незалежній
віють зневір’я сніги?
За Тебе зимового грудня
голос ми свій віддали,
а нам, наче пройдам приблудним,
давні кайдани дали.
Манкурти ще правлять Тобою...
Матінко! В час грозовий,
щоб знов не була Ти рабою,
знову до бою зови!
22.10.1995р.
До бою!
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021203928
Свидетельство о публикации №109021203928
Рецензии