Зустрiч i розлука

(Переклад "Willkommen und Abschied" Гете)

Знов серця стук – хутчіш на коня!
Скочив – і оком не зморгнув.
Зійшли вже над горами зорі,
І вечір землю огорнув…
Уже стояв в плащі туману
Дуб-велет на узліссі, там,
Де страх з кущів, немов омана
Зі ста очима, виглядав.

А місяць з купи хмар дивився
Так жалібно, що аж тремтів.
Крильми своїми вітер бився,
Мені зловісно шепотів.
Ніч тисячу страхіть пустила,
Та не боюся я примар.
Який вогонь у моїх жилах!
В моєму серці – що за жар!

Тебе побачив я, і радість
Пролив солодкий погляд твій.
Моя душа – дарунка замість,
Для тебе – кожен подих мій.
Твоє кохане личко гоже
Весни рум’янець прояснив,
Для мене ніжність вся – о, Боже,
Невже я дійсно заслужив?

Ах, вже пора? Із сонця сходом
Розлука груди нам стиска.
В твоїх цілунках – насолода,
В твоїх очах – печаль яка!
Я йшов, стояла ти. Забути
Не зможу сліз тих ні на мить.
Та щастя, все ж, коханим бути,
І щастя, Боже, то – любить.

(Переклад "Willkommen und Abschied" Гете)

          Willkommen und Abschied

    Es schlug mein Herz, geschwind zu Pferde!
    Es war getan fast eh gedacht;
    Der Abend wiegte schon die Erde,
    Und an den Bergen hing die Nacht:
    Schon stand im Nebelkleid die Eiche,
    Ein aufget;rmter Riese, da,
    Wo Finsternis aus dem Gestr;uche
    Mit hundert schwarzen Augen sah.

    Der Mond von einem Wolkenh;gel
    Sah kl;glich aus dem Duft hervor,
    Die Winde schwangen leise Fl;gel,
    Umsausten schauerlich mein Ohr;
    Die Nacht schuf tausend Ungeheuer;
    Doch frisch und fr;hlich war mein Mut:
    In meinen Adern welches Feuer!
    In meinem Herzen welche Glut!

    Dich sah ich, und die milde Freude
    Flo; von dem s;;en Blick auf mich;
    Ganz war mein Herz an deiner Seite
    Und jeder Atemzug f;r dich.
    Ein rosenfarbnes Fr;hlingswetter
    Umgab das liebliche Gesicht,
    Und Z;rtlichkeit f;r mich – ihr G;tter!
    Ich hofft es, ich verdient es nicht!

    Doch ach, schon mit der Morgensonne
    Verengt der Abschied mir das Herz:
    In deinen K;ssen welche Wonne!
    In deinem Auge welcher Schmerz!
    Ich ging, du standst und sahst zur Erden,
    Und sahst mir nach mit nassem Blick:
    Und doch, welch Gl;ck, geliebt zu werden!
    Und lieben, G;tter, welch ein Gl;ck!