Новорiчна пригода Мальвiни

Новорічна пригода Мальвіни

Тихо падали сніжинки
На річки, ліси, поля.
Замело усі стежинки,
Стала білою земля.
Я із казки вирушала
В передноворічний час.
Див побачила чимало,
Доки прибула до вас.
Як ішла я лісом білим,
Зайця білого зустріла.
Він зі мною привітався
І нітрішки не злякався,
Лиш  подав привітно лапу
Й поскакав собі неквапом.
На пеньку ведмідь лежав.
Він також весь білий став,
Бо сніжинки все кружляли
Й на ведмедика лягали.
Їжачок гуляв по лісі
З своїм другом – хитрим лисом.
І вони були всі білі,
Їх теж снігом притрусило.
Щось тут дивне відбувалось.
Що це з лісом раптом сталось?
Вирішила запитать,
Адже звірі взимку сплять!
Раптом вийшов з-за ялини
Дід Мороз – в руках листи.
«Здрастуй, дівчинко Мальвіно!
Ми ж казкові як і ти!
В новорічне гарне свято
 Хочем дітям дарувати
Ігри, радощі і сміх,
Й подарунків цілий міх…»
На швидких своїх санчатах
Дід Мороз мене привіз,
Щоб змогла я розказати
Про його чарівний ліс.
Ось які дива бувають
Кожен раз під новий рік!