...И я писал когда-то в школе,
что русский - мой язык родной,
как будто я по чьей-то воле
был россиянин коренной.
. . . . . . . . . . . . . . .
Давно уже на строках узких,
как было в детстве, не пишу,
но всё же... думаю по-русски
и этим издавна грешу...
Так что же, грех мой пред Отчизной
пленённым разумом назвать,
нести безропотно по жизни
и по наследству передать?..
Та годі, я гріха ніколи
своїй дитині не бажав,
тому віддам її до школи,
Вітчизни гомін де б лунав.
Хай слуха змалку щирим серцем
слова великі і малі,
не почуває іноземцем
себе на батьківській землі.
...Моє блакитне сяє небо,
під ним живе моя сім’я,
і мов чужих мені не треба,
коли є рідна і своя!
19.06.1990р.
Грiх
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109021006503
Свидетельство о публикации №109021006503
Рецензии