22 червня...
Як упав же він
та й на чужині,
може, ще живий.
на живу траву
чи на свіжий сніг.
І прийшла йому
думка про сім’ю...
Він поніс в пітьму
молодість свою...
І нема кому
через роки злі
крихту макову
рідної землі
хлопцю принести.
. . . . . . . . . .
Пада сніг густий...
Розквіта весна...
І ніхто не зна,
де упав же він.
. . . . . . . . . .
На землі живій
чом навік заснув
в стороні чужій,
канув у війну
хлопець - батько мій?
На землi живiй
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109020904849
Свидетельство о публикации №109020904849
Рецензии