О, скільки мішеней підлоти,
страшенно мерзотних на дотик,
я бачу щоденно навколо.
А скільки їх за видноколом?..
Я цілюсь у підлі мішені,
хоч зуби хай щирять скажені,
усипати хочу їм перцю,
та марно - підлота без серця.
Ні вбити її, ні пройняти -
вона мов слизота проклята.
О земле моя посполита,
дай змогу підлоту спалити!
Пiдлота
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109020904579
Свидетельство о публикации №109020904579
Рецензии