У вікно щоденно бачу,
як годує плоть собачу
чоловік добірним м’ясом...
І стає мені все ясним:
як казала мені мати,
живемо в краю багатім -
плюнь направо чи наліво,
і зросте буханка хліба.
Та чому у мене діти,
моя доля, мої квіти,
мають бідності ознаки
і живуть, мов небораки,
як бродячії собаки?
Чом отій живеться псині
краще, ніж моєму сину?
Чом у хаті незалежній
процвітають псини й лежні?
Через те, що в нашій хаті,
як казала мені мати,
правлять нами псинократи.
Як казала менi мати...
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109020904511
Свидетельство о публикации №109020904511
Рецензии
