Ми у снах...

Ми у снах - мов золотаве зерня...
А які насправді, на миру?
Через нашу ницість і мерзенність,
мабуть, чорта завидки беруть.
Ось, наприклад...бізнесменик Вітя
платтячка якіїсь захотів
дарувати у садочок дітям,
бо раніше він... роздяг батьків.
І отак за краденії гроші
доморослий нині сибарит
вже стає добродієм хорошим,
хоч "добряк" - справжнісінький бандит.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Знов мені красиве щось наснилось...
наче восени червоний глід...
Входити в життя уже несила.
Може, й просинатися не слід?


Рецензии