У серпнi...
коли приходять знов жнива
і біль днедавній, біль нестерпний
у серці знову ожива...
Лани дарують людям щиро
землею зрощений врожай,
та дехто шаленіє з жиру,
а інші ледь живуть, на жаль.
І ця неправедная кривда
у нашім краї вже закон,
а правда, мабуть, десь закрита
під вседержавнішим замком.
Отож, коли святкуєм волю,
здобуту в серпні, до цих пір
я серце стискую, мов долю,
і з нього падають від болю
краплини крові на папір.
Свидетельство о публикации №109020904148