Не виростив малої гілки,
та, може, й зовсім не садив,
а до садової він спілки
уже давнесенько ходив...
Хтось скаже й про літературу,
що в ній, мовляв, собаку з’їв, -
його до Спілки приймуть здуру,
а він не знає ще й азів.
Йому аби зібрать скоріше
з верхівок благодать земну.
Себе... з великої вже пише,
в "саду" ж... і пальцем не кивнув.
Садiвничий
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109020900149
Свидетельство о публикации №109020900149
Рецензии