Поезія - прекрасна, прозора, чарівна,
Лише для неї завжди відкриті небеса,
Лиш прочитаю я рядок -
І враз лечу у вись,
А там, у вишині,
Дороги простяглись.
Ведуть вони мене
У невідому даль.
Читаючи, все відчуваю:
І радість і печаль.
Та враз закінчився рядок -
Я знову на землі.
Сиджу, дивлюся навруги,
Все, ніби уві сні.
Та не усім дано
Цю радість відчувать,
Лише душа безмежна,
Це може передать.
20.03.02
Лине Костенко
© Copyright: Ирина Журенко, 2009
Свидетельство о публикации №109020803363
Свидетельство о публикации №109020803363
Рецензии
Чудовий вірш! Я також просто улітаю, особливо, читаючи інтимну лірику Ліни Костенко!..
Мирьям Сикилинда 22.02.2013 19:37 • Заявить о нарушении
Мирьям Сикилинда 22.02.2013 19:37 • Заявить о нарушении