Що було, того вже не буде
Тобі співаю тихо?...
Розкриті в небо очі,
Розширені зіниці,
І стрічкою червоною
Сповиті твої руки,
Вустами занімілими
Не зробиш ані руху...
Задушений, розчавлений
Та схований під ковдрою,
Той страх,що бився вороном,
Тепер лишився згадкою.
Розчинені у мареві
Загублені емоції,
Розтоптані багнюкою
Тягучою могильною,
Туманом опоясані
Мої думки не радісні,
Тепер співаю тихо я
Собі лишень , та згадую...
18.12.08
Свидетельство о публикации №109020700536