Мене картають за двомовність:
з чужою мовою я ніби в змові...
Дебело мовите, викривачі -
туземці дикі чи позивачі...
А я кружляв по всьому світу,
і мова сіялась крізь сито
чужої мови... І все ж таки
зберіг я мови рідної ростки.
Так дай мені, Святий Всевишній.
хоч трохи сил моїх колишніх,
отих ростків безцінний скарб
перетворився щоб на сад.
...Насамкінець скажу одне:
у цім питанні головне -
не скільки мов я знаю,
а скільки в серці маю.
У мене ж серце, безумовно,
завжди було лиш одномовне.
Двомовнiсть
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109020705300
Свидетельство о публикации №109020705300
Рецензии
Дякую друже за вірша!
Наковтався я з нього позитиву!
Александр Воскобойник 07.02.2009 21:26 • Заявить о нарушении
Наковтався я з нього позитиву!
Александр Воскобойник 07.02.2009 21:26 • Заявить о нарушении