Відома всім простенька річ:
клопи завжди бояться світла.
Тому ж і кращого за ніч
клопам нема нічого в світі.
Та є "клопи", що більш за все
бояться кольорів яскравих.
Який неспокій їм несе
яскравий колір, Боже правий!
Лякали вчора їх блакить
і золоте, як сонця дзвони...
тепер від страху їм болить,
коли побачать щось червоне.
Хоча... одна підозра є,
якщо узяти їх на пробу:
за страхом чи не виграє
личина лжечервонофоба,
що на плечах уже пригрів
блакитно-золоті погони -
змінив він колір прапорів,
а сам всередині - червоний?..
Отож клопам у темноті
чорнісінько - і все в ажурі,
і навіть смуги золоті
вночі, як всі корови, бурі.
. . . . . . . . . . . . . . .
Волошки в житі миготять,
а на межі - червоні маки.
І це все - кольори життя,
що дарувала мені мати.
Кольори життя
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109020705186
Свидетельство о публикации №109020705186
Рецензии