Людина
поміж усіх живих істот.
Але ж... яка вона мерзота!
Дарма на муки йшов Христос?..
Людина, ніби на догоду
царю мерзоти, Сатані,
міркує все про насолоду,
коли... вже майже у труні.
Отак вона без Бога в серці
живе до сивої зими,
неначе хоче після смерті
віддати душу князю тьми.
. . . . . . . . . . . . . .
Коли в житті я замість коми
поставлю крапку, вийду з гри,
не хочу, щоб на світі цьому
мої кістки собака гриз...
І хай моє життя убоге
і викликає, може, сміх,
та я живу завжди із Богом,
тому багатший я за всіх.
Свидетельство о публикации №109020605017