Степ мій рідний, край безкрайній,
Рідна моя доля!
Наречену мені правиш,
Ту, що зветься воля.
Степу милий все чатуєш,
Прадідів ховаєш.
Варту вірную свою
Все не відпускаєш.
Скажи друже вірний мій,
Мій зелений брате.
Чи не бачив де мій кінь
Щоб козакувати
Аби разом в далечінь,
Обійняти обрій.
Серед твоїх килимів
Квітів, що мов море.
2007
Степ
© Copyright: Александр Владимирович Кошелев, 2009
Свидетельство о публикации №109020601498
Свидетельство о публикации №109020601498
Рецензии