из книги Украинская душа

Моєї долі два крила
(триптих)

Росія й Україна
1
Моєї долі два крила —
Це мої Росія й Україна.
І куди б дорога не вела —
Завжди відчуваю себе сином
Двох сестер, що з одної колиски
І самі у світ колись пішли:
Голос півночі і слово українське
У мою легенду проросли.
З серця викинуть навряд чи я зумію
Ніжність до смерек і до озер,
Та в степах я виплекав надію
Буть собою вчора і тепер.
Моя доля має два крила,
Як красива і щаслива птаха.
Матінка — Росія,
А Дніпро — мій тато.
У моєї долі — два крила...
25.01.06
 
Україна
2
Б’є земля у дзвони малинові,
Бо новий народжується день.
Відкриваю степ, як молитовник,
Як зібрання вранішніх пісень.
Відплива туман у далі сині,
І в серпанку золотім іде
Молода, красива Україна,
Мудра й вірна, що мене веде
По шляхах нескорених, незбитих,
Що пливуть у небо весняне.
Всюди чую голоси трембіти
І благаю: не покинь мене!
Не залиш чарівним карим поглядом,
Дай напитись із твоїх криниць!
Я живу одним з тобою подихом,
Мрію сяйвом тих самих зірниць.
Україна моя! Степ широкий
І високого неба цілюща блакить...
Неповторна моя, кароока...
Нерозлучні повік: Я і ТИ.
Не вставала в житті на коліна,
Гордо ймення своє ти несеш,
Незалежна в світах Україна —
Моя доля, майбутнє моє.
25.01.06

Карелія
3
Там кожна оселя — в намисті озерної сині,
Блакитнії очі у світ виглядають зелений.
То край, для якого назавжди залишусь я сином,
А він, наче батько, назавжди — для мене...
Крізь роки, усі негаразди життя й буревії,
Вкоренився я між одвічних смерек в тім краю.
Зв’язок мого серця ніхто перервать не зуміє,
Я ж в пісні згадаю колиску північну свою.
Кареліє, зоре! Кареліє, пісне!
Ти мій оберіг, моє сонце й причал.
У світі безмежнім озер — найкоштовне намисто,
Ти — мій порятунок, мій дім, мій вокзал.
...У небі високім курличуть вкраїнські лелеки,
Та пам’ять вертає мене у дитинства роки.
Кареліє мила! Сьогодні ти дуже далеко,
Неначе між нами постали віки та й віки.
Я вірю у зустріч, бо пам’яті хвиля
Відносить мене до твоїх берегів повсякчас.
Там все моє рідне, бентежне і миле —
Все те, що у серці назавжди лишається
в нас.
25.01.06


Рецензии