About my death...

Втомилась я
Лежу сама,
Дістало це
Життя таке...

Спокійно так
Дивлюсь на небо
І чутно десь:
-Не плач, не треба !!!
Ти заспокойся, відпочинь
І краще стане, ти повір !! -
Говорять так мені усі.

Гаразд, я спробую заснути...
Та не виходить ! Знову муки,
Душевні болі і страждання...
Немає іншого бажання,
Ніж вмерти...
Просто зникнути назавжди...
Кому я тут потрібна, знати б...

І знов депресія і сум,
Порізи лезом там і тут...
І кров, і сльози, і туга...
Ніхто про мене не згада...

Вени, снодійне, час іде...
Скоро життя моє спливе...
Шум віддаляється і я
Вже на шляху до темноти,
До вічних снів,
До мук, вогня
І темних сил...

"Швидка", носилки, лікарі...
Жива я ще, чи, може, ні?
А все це лиш мій земний сон?
я в роті відчуваю кров....

Реанімація, бинти,
Зажими, вата і джгути...
Занадто пізно, мене не врятували...
Просто ви іще не знали,
Що тоді я наробила...
Я заснути лиш хотіла...

Морг, ножі, холодне тіло...
А кому якеє діло,
Через що я це зробила?

Висновки експертів, шви...
Чорний гроб, кладуть туди...
Я іду в останню путь,
Мене звідти не вернуть...

Вічний спокій, тільки ти
З чорними трояндами
Обіцяєш наздогнати,
Темний шлях цей подолати....

І лиш хрест чорний,
З петльою
Поруч лишиться,
Зі мною.....