Я зникаю, з являюсь...

Я зникаю, і з’являюсь у тебе раз в тиждень
Для довгих, майже інтимних розмов,
Обговорення останніх новин,
Спільних знайомих,
Перегляду фільмів,
Дивакуватих жартів,
Розпиття пива,
Танців, на твоїй кухні, під звуки джазу,
(хоча пиво ніяк не пасує до цієї музики))
суперечок, занадто палкого доведення істини,
з випадковим і не зовсім биттям посуду,
склянок та іншої кухонної утварі.
Ще трохи і остання крига між нами скресне...
І ось, я вже розмальовую твої руки своїми поцілунками...
А в кінці, міцно обійнявшись,
ми змучені, але щасливі засинаєм...
Вранці, я знову піду...
на тиждень...
жоден чувак не терпів би подібного,
але ж ТИ – це
НЕ ВІН...


Рецензии
"І ось, я вже розмальовую твої руки своїми поцілунками..."... Ай, хорошоооо!

Так, тільки ВІН - тільки Единий...

Так хорошо после этого произведения...Оно как песня, как тиканье часов...не знаю, что еще...Спасибо!

Майе Сафет   02.10.2009 00:33     Заявить о нарушении
спасибо Вам, за прочтение!!!

Синоним Бога   03.10.2009 00:25   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.