Тiнi
в тремтливім мареві землі.
І безліч хитромудрих ліній
життєвим болем пролягли.
Мій край - зловісная руїна,
як за часів старовини.
І стогне, плаче Україна
під злобний регіт сатани.
Над нами тіні злої долі
немовби знову простяглись:
чекали ми віками волі,
а нас - "на волі" запрягли.
І бродять "вільні" в Україні
в часи якісь перехідні,
мов бідолашні горе-тіні,
в країні - рідній стороні.
. . . . . . . . . . . . . . .
Та час настав. І тіні ропчуть -
кінець розпачливому сну.
Народе, встань у мить пророчу
і скинь з амвона сатану!
Свидетельство о публикации №109020100104