В маленькому екран все життя
Кохання, спомини, цілунки, друзі.
І ніби справжнє все, і ніби до пуття,
І ніби просто прочитати – і відчути.
Маленькі клавіші – мелодія не та.
Сюжети вічні, а вогні – примарні.
Для спілкування може й річ проста,
Для більшого – занадто віртуальна.
І кожен день, і кожну вільну мить
Занурюємось у життя екрану.
Заряд закінчиться, і у думках дзвенить,
Що без екрану вже життя не стане.
Життя ще є. Допоки є любов.
Допоки ноги йдуть, а очі – бачать.
Я прочитаю повідомлення, і знов
Ти не побачиш, як від щастя я заплачу.
30/01/2009
Свидетельство о публикации №109013100102
Алексей Ерве 05.02.2009 00:02 Заявить о нарушении