Прощальний дзвiн

               Загиблим військоморам
               атомного підводного човна
               "Курськ" присвячую.

Над сивим Баренцовим морем
повисли хмари грозяні.
Сумні, холодні хвилі горе
несуть на обрії земні.
Поглинув славу вічний холод,
російську славу, не якусь...
А десь гукає рідний голос:
"Коли ж ти вернешся, татусь?"
Не вернеться... Жахливу повість
тримає темна глибочінь...
Розгублено слов’янська совість
схилила голову й мовчить.
. . . . . . . . . . . . . . . . .
В далеку Північ, хлопці милі,
серця вам шлють прощальний дзвін...
Вінки гойдаються на хвилі.
Зірок лунає передзвін...
                24.08.2000р.


Рецензии