Винагорода
тобі на груди
пікірують...
I кожен з них -
безмовний дельтаплан
Ось в серці зріє план,
ось спєєт плід...
Тобі винагорода -
орден,
дарований
Його Величністю, -
Зеленим Кленом...
Надія на пробачення, -
щемить,
шумить у вухах,
а ти дихай, -
не хмурся,
і не вищиряйся.
У очних ямках,
в потиску правиці -
у всьому видна
глибока мудрість.
Дорога` стежина,
що до храму...
Хропіння коней -
то справи
давно минулих днів.
Про Неї,
про нас,
про Бога трішки.
Диханням своїм -
хвалу.
Та скільки не тверді
"халва", -
солодше
від цього не буде.
Чи можливо що, чистіше,
ніж сльози,
пролиті в піднебіння,
звідки кленове листя
пікірують,
i кожен з них -
безмовний дельтаплан...
Але чекай, -
вже дозріває плід,
вже в серці зріє план...
Свидетельство о публикации №109012701266