Блискавка-куля
хмільну безуму в серці принесу,
Зітну косою лати скутих меж,
Не зводь мене з дороги, не бентеж!
В моїй косі три промені весни,
я приперчу твої скоромні сни,
Три ритми крові й тіла твого трем,
Цілованого ревнощів дощем…
Роздягнені, беззахисні, смішні,
Танцюючи, торкнемося межі,
де тіні, крок за кроком, назирці
рахують вістки часу на лиці.
Ртутним дощем осипається небо,
З його високості гроза-королева,
раптово стрибає в обійми до тебе –
лови –
ця блискавка-куля –
тобі!
Свидетельство о публикации №109012603744