Яка ти гнучка і струнка.
Яка ти рвучка, чорнобрива.
Твій погляд, мов злива жарка.
Ти станом - Богиня вродлива...
Богиня синочка дала,
і став той синок богоборцем,
щоб сталась, як Богу хвала,
держава Ізраїль під сонцем.
І, попри тендітність твою,
пройшла та держава крізь муки,
створила надійну сім’ю
на теренах сліз і розпуки...
Коли ж, українко моя,
струнка і гнучка, і красива,
як вся українська земля,
народиш великого сина?
Щоб меч злотокований він
за нашу підняв Україну.
Щоб вдарив малиновий дзвін -
у заспані душі долинув.
. . . . . . . . . . . . . . . .
Піднімемо ж келих дзвінкий
зе тебе, мадонно-принадо, -
Ізраїлю стеблик п’янкий,
як свіжа лоза виноградна.
Яка ти гнучка i струнка
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109012602616
Свидетельство о публикации №109012602616
Рецензии