Минають дні, минають дати
під небом синьо-золотим -
із кожної простої хати
спливає люд, як сивий дим.
Нас меншає, хоч вже на волі
ми в Україні дорогій:
всихають люди, мов у полі
на схилі літа деревій.
Давно немає В’ячеслава -
майнув, як сполох уночі.
Учора згасла пані Слава -
жура у серці ще звучить.
Хороші люди - у могилі:
на світі гарне швидко мре.
А гниди надто роплодились -
їх лихоманка не бере.
І гниди правлять нами всюди,
дарма що розуму чортма,
і потерпають наші люди
від того "мудрого" керма.
О, хочу, хочу я достоту,
щоб сонце стало в небесах
і спопелило всю гнидоту,
і почало новітній шлях.
25.03.2003р.
О, хочу, хочу я достоту!
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109012601773
Свидетельство о публикации №109012601773
Рецензии