Замело, замело землі сну,
Кришталеві кущі вздовж доріг,
Я вогонь розпалю на снігу,
Тихі іскри летять хай до ніг.
Десь далеко завиють вовки,
Їхній голос вплететься у ніч,
Полум*яні стрімкі язики
Затанцюють на масках облич.
Я в долонях цей світ збережу,
Нас обох і яскравий вогонь,
Не впускаючи сиву біду
За кордони промерзлих вікон.
Лід розтане – і краплі бринять
На заплаканих гілках весни,
Тільки в душу заглянеш – стримлять
Частоколи твердині зими…
Вогонь на снiгу
© Copyright: Рина Мориа, 2009
Свидетельство о публикации №109012304549
Свидетельство о публикации №109012304549
Рецензии