Хокку Мирии Ревакович

Сорок чотири стилізованих гайку
Марії Ревакович
Сорок четыре стилизованных хокку
Марии Ревакович
(перевод с украинского с параллельным текстом)
 
1.
твоє обличчя
розщепилось на кінчиках
моїх нервів
I
твое лицо
расщепилось на кончиках
моих нервов

2.
у вусі – шкірка
твоєї пісні прилипла
і голубить
II
в ухе – эхо
твоей песни звучит
еле слышно

3.
бачу тебе прозорого
в краплині молитви
і тужу
III
вижу тебя прозрачного
в капле молитвы
и грущу

4.
твоя любов -
тече прозорою річкою
в моєму серці
IV
твоя любовь -
течет прозрачной рекой
в моем сердце

5.
розкриши мене
на зернятка й посади
в клітини рук
V
вылущи из меня
зернышки и посади
в клетки рук

6.
без тебе - ніч
заходить мені у вічі
й застилає зір
VI
без тебя - ночь
проникает мне в глаза
и туманит взгляд

7.
припливи до мене
на росі ока й звогчи
мені уста
VII
приплыви ко мне
слезою в глаза и смочи
мне губы

8.
пробуджаюсь
в музиці твого тіла
я - його струна
VIII
просыпаюсь
в музыке твоего тела
я - его струна

9.
твоє тіло - це
матерія що називається
добро
IX
тело твое - как
покрывало что соткано
из доброты

10.
мою шовкову нагість
покриваєш
ранковим віддихом
X
мою шелковою наготу
прикрываешь
утренним выдохом

11.
вливаєш в мене
сім’я й доглядаєш як
добрий городник
XI
вливаешь в меня
семя и присматриваешь как
хороший садовник

12.
в моєму лоні
кругляє твоя мрія
мені вагітно
XII
в моем лоне
кружит твоя мечта
хочу родить

13.
поглянь на мене -
твої дотики сплять
на моєму обличчі
XIII
взгляни на меня -
прикосновенья твои спят
на моем лице

14.
скажи милий
чому зірки поселились
в моєму волоссі
XIV
милый скажи
звезды почему поселились
в моих волосах

15.
літня спека
роздягає наші пристрасті
і ми нагі
XV
жар лета
обнажит наши страсти
и голы мы

16.
твій язик – це ще
один цвях для розп’яття
моєї спраги
XVI
твой язык - это еще
один гвоздь чтобы распять
мою жажду

17.
запроси місяць
на наше кохання хай
і нас освітить
XVII
пригласи месяц
нашу любовь посмотреть
пусть нас осветит

18.
миска усміху
у долонях розливається
похіттю
XVIII
робкой улыбкой
по рукам разлита
похоть

19.
по наших тілах
котиться нагий місяць -
роздягає нас
XIX
по нашим телам
скользит обнаженный месяц -
раздевает нас

20.
твоє тіло -
хустина проколена
колючками сосок
XX
твоё тело -
платок проколотый
колючками сосков

21.
на простиралі
ясніють твої очі
білим спомином
XXI
на простынях
глаза твои светят
белым воспоминанием

22.
не зігнешся вже ніколи
бо я росту деревом
в тобі
XXII
не согнешься уже никогда
я росту в тебе
деревом

23.
снилися мені
твої уста немов два
схрещені списи
XXIII
мне снились
твои губы как два
скрещенных копья

24.
на устах
докори попеліють
і облітають глухо
XXIV
на губах
укоров пепел
облетает глухо

25.
вітер вліз тобі
у черевики й жене
я залишаюсь
XXV
ветер проник тебе
в туфли и гонит
я остаюсь

26.
на прощання
даруватиму тобі
палицю місяця
XXVI
на прощанье
подарю тебе
серп месяца

27.
любов теж старіється
закриває очі
і відходить
XXVII
и любовь стареет
смыкает глаза
и отходит

28.
Ця тиша кругом нас
то молитва дерев
за нашу любов
XXVIII
Эта Тишина вокруг нас
молитва мира
о нашей любви

29.
після розлуки
розливаю уста
на твоє обличчя
XXIX
после разлуки
разливаю губы
по твоему лицу

30.
в твоїм погляді
парко співають малини
і манять мене
XXX
в твоем взгляде
самозабвенно птицы поют
и манят меня

31.
моє волосся
на твоєму лиці мов
струги водопаду
XXXI
мои волосы
на твоем лице
как струи водопада

32.
зарази мене
вічністю своїх вуст
і вогнем пристрасти
XXXII
зарази меня
долгими поцелуями
и огнем страсти

33.
твій поцілунок
холодний як обручка
з підмізинного
XXXIII
твой поцелуй
холоден как сталь
кольца с безымянного пальца

34.
в наших очах
відбувається захід сонця
і сумерк нас
XXXIV
в наших глазах
солнце заходит
и сгущается тень

35.
приходиш звуком
осінніх дерев і
зжовклою казкою
XXXV
приходишь звуками
осенних деревьев и
пожелтевшей сказкой

36.
з-під твоїх брів
витікають ревнощі
мов слизькі гадюки
XXXVI
из под твоих век
течет ревность
как скользкая змея

37.
твої погляди
як гайку – пахнуть сонцем
й гилкою вишні
XXXVII
твои взгляды
как стихи - пахнут солнцем
и ветками вишен

38.
любов – наче
старий подертий плащ що
висить на кілку
XXXVIII
любовь как
старый рваный плащ
висящий на вешалке

39.
наші голоси –
скорбні двійники
мов крила вітру в степу
XXXIX
наши голоса -
печальные двойники
будто крылья ветра в степи

40.
навіть подушка
на твоєму ліжку дихає
споминами
XL
даже подушка
твоей кровати дышит
воспоминаниями

41.
ніжки - ножиці
долонею Їх торкнусь
покій порвано
XLI
ножницы - ноги
по ним пройдусь ладонью
покой разрезан

42.
як мудро Богом
дороги прокладено
тебе повернуть
XLII
как мудро Богом
дороги устроены
тебя возвратят

43.
хотіла піти
але сніг в Покрова
думки заплутав
XLIII
хотела уйти
но первый снег на Покров
мысли запутал

44.
ти - майже янгол
не відчуваю пір’їв
спину цілую
XLIV
ты – почти ангел
но не чувствую крыльев
целуя спину