Paul celan - chymisch

Мовчання, мов вилите золото, у
Звуглених долонях.

Величне, сіре,
наче все згублене опліч
сестринської долі.

І всі імена, всі ці разом-
спалені ймення.
Достоту про попіл благословення.
Стільки ж про здобутий ґрунт,
Понад легеньким, легесеньким
Душе-тремтінням.

Величне. Сіре. Без крупиці останку.

Ти, тоді.
Ти із блідим
Розкушеним пуп’янком.
Ти в повно-винні.

(Чи не так, нас також
Відпустив цей годинник?
І гаразд, ну і добре,
як тут твоє слово мимохідно вмирало.)

Мовчання, мов вилите золото, у
звуглених, звуглених
дланях.
Персти тонко-димі. Вінцями, повітряним німбом довкола

Величне. Сіре. Нерушне.
Всевладне.

***

Schweigen, wie Gold gekocht, in
verkohlten
H;nden.
Gro;e, graue,
wie alles Verlorene nahe
Schwestergestalt:
Alle die Namen, alle die mit-
verbrannten
Namen. Soviel
zu segnende Asche. Soviel
gewonnenes Land
;ber
den leichten, so leichten
Seelen-
ringen.
Gro;e. Graue. Schlacken-
lose.
Du, damals.
Du mit der fahlen,
aufgebissenen Knospe.
Du in der Weinflut.
(Nicht wahr, auch uns
entlie; diese Uhr?
Gut,
gut, wie dein Wort hier vorbeistarb.)
Schweigen, wie Gold gekocht, in
verkohlten, verkohlten
H;nden.
Finger, rauchd;nn. Wie Kronen, Luftkronen
um --
Gro;e. Graue. F;hrte-
lose.
K;nig-
liche.


***
Die Niemandsrose, S. Fischer Verlag.