Ти співала в голосистім хорі
під весняну тиху капотінь...
І лунали співи на просторі
українських милих берегинь.
Трохи змерзла ти на прохолоді
і тендітне щулила плече.
А мені від чарівних мелодій
так було на серці гаряче...
Слухав я твій голос задушевний,
він у щирій пісні панував.
І тобі сам дощ, як хлопець чемний,
березнево акомпанував.
Наче стародавня оріяна,
ти прийшла, мене щоб розбудить,
і, мов жінка зоряна - Зоряна,
принесла мені прекрасну мить.
Прозвучала пісня наша дзвінко,
ніби промінь сонця у тюрмі...
Люба моя, рідна українко,
я плекав тебе й на Колимі...
Хай сьогодні будь-якая злива
капотить і хлюпає з небес,
слава Богу, я таки щасливий,
що живу і слухаю тебе.
28.03.2004р.
Зоряна
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109012003861
Свидетельство о публикации №109012003861
Рецензии