Символ святий,
Цариця моя,
Ви – блиск,
Ви – мрія,
Ви – біль.
Хай – Пані Вельможна,
дружина Царева, -
що я перед Вами, -
нуль...
Ярка зірка в тиші,
серед тьми,
серед холоду,
я - тiльки бідний пастух,
убогий і самотній...
Та плаче сопілка
в пустелі одна, -
стогін стихає,
глухий...
На що сподіваюся,
навіщо живу ?
Щоб зрідка
бачити Вас.
І життям своїм
тому дорожу,
щоб життя віддати
за Вас.
Хай холодне світло, -
жаркий вогонь...
Згорить метелик,
і що ж ?
Зірочке все одно -
вона не відчує
про те...
до Царицi
© Copyright: Миклош Шадор, 2009
Свидетельство о публикации №109012001026
Свидетельство о публикации №109012001026
Рецензии