Пісня про Землю.
Хто сказав: «Все згоріло дотла,
Більше в землю не кинути сім’я!»
Хто сказав, що померла Земля?
Ні вона лиш на час притаїлась!
Материнства не взяти в Землі,
Не відняти, й не вибрати моря.
Хто повірить, що спалять її,
Ні вона почорніла від горя.
Як розрізи, траншеї лягли,
Вирви там - немов рани все зяють,
Та оголені нерви Землі
Неземне те страждання вже знають.
Вона винесе все, пережде, -
Не записуйте Землю в каліки,
Хто сказав - не співає Земля,
Що вона замовчала навіки?!
Ні! Дзвенить, глушить стогни вона,
З усіх ран своїх і продуховин,
А Земля - вона наша душа,
Чобітьми тут не витовчеш душу.
Хто повірив, що Землю спалили?!
Ні, вона притаїлась на час...
Переклав вірш Володимира
Висоцького - Геннадій Сівак.
© Геннадій Сівак. Переклад, 2007
Перевод ст. В. Высоцкого Песня про землю на укр. я
© Copyright: Геннадий Сивак, 2009
Свидетельство о публикации №109011701101
Свидетельство о публикации №109011701101
Рецензии
Два языка звучали в унисон! Непривычно, но это не мешало пониманию сути.
Валерий Буслов 16.03.2015 09:10 • Заявить о нарушении
Валерий Буслов 16.03.2015 09:10 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.