Гойдає січень на березах
краплини срібного дощу,
а я сиджу уже тверезий
і прислухаюсь досхочу,
що гомонить в святковій тиші
мені старесенький приймач...
І на думки приходять вірші,
як променистий помаранч...
Минуло свято новорічне,
а з ним буремний рік минув.
Стоїть питання знову вічне:
невже Всевишній нас забув?
Що принесе сьогодні ранок?
Чи буде знов ні те ні се,
як помаранчевий серпанок
шалений вітер пронесе?
07.01.2005р.
Пiсля новорiччя
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109011605177
Свидетельство о публикации №109011605177
Рецензии