Так само світить сонце неземне,
як і колись мені світило,
але тоді було таке ясне,
сьогодні ж ніби потьмяніло...
Та ні! Це, мабуть, сам я потьмянів
на фоні сонячного сяйва:
уже давним-давно, як сивий сніг,
вся голова моя русява.
. . . . . . . . . . . . . . . . . .
О сонце, рідне сонечко святе,
моя любове і надія!
Твоє чоло, як завжди золоте,
нехай ніколи не сивіє.
Так само свiтить
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109011604815
Свидетельство о публикации №109011604815
Рецензии