У яру батьківська хата,
Сливи під вікном.
Сад великий,квіти за двором.
Поза яром розкинулось
Те саме село, у якому
Босоноге дитинство пройшло.
Промайнуло, пролетіло ,
Немов одним днем.
Тільки пам,ять залишило,
Та у серці щем.
Привиділось,десь у яру,
Дівча промайнуло
Може то я з чередою
Телят завертаю,
Може сіла на траві,
Та книжку читаю.
А може там у садочку
Вишні рве дівчина,
Яблучка збирає,
Та в сусідського хлопчину
Яблуком кидає.
Промайнуло, пролетіло,
Нічого немає
Нема мами й тата,
Чужі люди поселились
У батьківській хаті.
Тай сама та дівчинонька
Давно уже мати,
Тільки спогади мов череда
Як їм раду дати.
Спогади
© Copyright: Татьяна Гребенюк, 2009
Свидетельство о публикации №109011601654
Свидетельство о публикации №109011601654
Рецензии
Гарний вірш, торкає. Спогади, втрачене щастя дитинства, не полишають
серце байдужим. Танюшо, мені сподобався вірш.
Сердечно, Таня
Татьяна Левицкая 16.01.2009 14:32 • Заявить о нарушении
серце байдужим. Танюшо, мені сподобався вірш.
Сердечно, Таня
Татьяна Левицкая 16.01.2009 14:32 • Заявить о нарушении
Тетянко,Ви для мене стали близкі і рідні.дуже Вам вдячна за відгук.
з пошаною до Вас.
Татьяна Гребенюк 17.01.2009 10:10 Заявить о нарушении
з пошаною до Вас.
Татьяна Гребенюк 17.01.2009 10:10 Заявить о нарушении