Прозрiння

Страждає серце серед ночі,
З душі зриваючи слова.
В роботі творчі сліпнуть очі,
Болить від втоми голова.

Бо ж бачу й чую крізь кохання,
Несамовитий, земний плач
І зубожіння, і страждання,
І як живе бідняк й багач.

О, Земле, земле!.. - твої діти,
Немов на різних полюсах.
Одні блукають вже в лахміттях,
А інші в золотих штанах,

Тебе вже нівечать, як вміють,
Все менш співає влітку птах,
Ніхто нікого не жаліє,
Нове соліття несе крах!..

То як же можна в цей час спати,
Коли життя таке прийшло?!..
Тебе потрібно рятувати
І я вхопився за перо.

О, Господе!.. - зніми утому!..
Дай сили викрити оман!
Верни прозріння в ріднім домі,
Розвій ілюзії туман!


Рецензии
"О, Господе!.. - зніми утому!..
Дай сили викрити оман!
Верни прозріння в ріднім домі,
Розвій ілюзії туман!"

О, Боже!...- унеси усталость!..
Дай силы обличить обман!
Верни прозренье в отчем крае,
Развей иллюзии туман!

Это я навскидку попробовал. :)
Наверное, стоит попробовать Вас попереводить. :)
Понравилось. Замечательный вирш.
З повагою,
Эд.

Эд Карт   16.01.2009 11:59     Заявить о нарушении
СПАСИБО ДРУГ! с КЕМ ПОВЕДЁШСЯ ТОГО НАБЕРЁШСЯ...
ПЁТР.

Петро Керанчук   16.01.2009 17:32   Заявить о нарушении