Прозрiння
З душі зриваючи слова.
В роботі творчі сліпнуть очі,
Болить від втоми голова.
Бо ж бачу й чую крізь кохання,
Несамовитий, земний плач
І зубожіння, і страждання,
І як живе бідняк й багач.
О, Земле, земле!.. - твої діти,
Немов на різних полюсах.
Одні блукають вже в лахміттях,
А інші в золотих штанах,
Тебе вже нівечать, як вміють,
Все менш співає влітку птах,
Ніхто нікого не жаліє,
Нове соліття несе крах!..
То як же можна в цей час спати,
Коли життя таке прийшло?!..
Тебе потрібно рятувати
І я вхопився за перо.
О, Господе!.. - зніми утому!..
Дай сили викрити оман!
Верни прозріння в ріднім домі,
Розвій ілюзії туман!
Свидетельство о публикации №109011601636
Дай сили викрити оман!
Верни прозріння в ріднім домі,
Розвій ілюзії туман!"
О, Боже!...- унеси усталость!..
Дай силы обличить обман!
Верни прозренье в отчем крае,
Развей иллюзии туман!
Это я навскидку попробовал. :)
Наверное, стоит попробовать Вас попереводить. :)
Понравилось. Замечательный вирш.
З повагою,
Эд.
Эд Карт 16.01.2009 11:59 Заявить о нарушении
ПЁТР.
Петро Керанчук 16.01.2009 17:32 Заявить о нарушении