(гумореска)
Батько в сина вклав життя,
Мізки лиш не вправив.
В голові його сміття,
Ходить в дурній славі.
Їсть та п’є дитя в садку,
Горя йому мало.
Пику викохав гладку,
На ковбасах й салі.
Оженитись би йому,
Вже й пора настала.
Батько викликав куму,
Щоб допомогала.
…Як же бідкалась кума,
Стука в лоб, як в пустку…
Батько: — Розуму нема?!..
Не журися — купим.
Новi украiнцi
© Copyright: Петро Керанчук, 2009
Свидетельство о публикации №109011500882
Свидетельство о публикации №109011500882
Рецензии