Я розмовляю сам з собою,
коли не спиться уночі
і серце сповнене нудьгою,
а тиша навкруги мовчить.
Я говорю собі відверто,
приходить пізнє каяття...
і, мов картину на мольберті,
малюю обриси життя.
В душі криївки відкриваю,
де потаємне все моє,
як на полицях, розкладаю
усе минуле і що є...
Та лиш розтане ночі темінь,
почнеться днини круговерть -
впадуть думки мої таємні,
немов з полиці, шкереберть.
Нiчницi
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109011505021
Свидетельство о публикации №109011505021
Рецензии