Змагався я за вільну Україну -
за це мене гноїли в таборах...
Чому ж тепер, у нинішню годину,
живу я вдома, як залітний птах?
Отож дивлюсь на рідну Батьківщину...
За неї стільки лиха переніс,
а відтепер думки, буває, линуть:
чи не податись знову мені в ліс...
де сосни в зеленавій сплять сорочці,
горами пахне, квітне деревій...
та й розпочати гуртувати хлопців
за нашу справу і на бій новий?
Думи упiвця
© Copyright: Юрий Ош, 2009
Свидетельство о публикации №109011504654
Свидетельство о публикации №109011504654
Рецензии