Як завжди...

Щодня на рани наші солі
сьогодні сиплять звідусіль -
жовтогарячої ми волі
зібрали радощі і біль.

Серця так бились щиро й радо,
палахкотіли не на жарт...
Та знову в нас колишня влада
з новою п’є на брудершафт.

А що ж робити нам, холопам?
І ні туди і ні сюди...
і помаранчевая попа
зосталась гола, як завжди.
. . . . . . . . . . . . . .
А, може, нам сталити обух
пора в столиці й на місцях,
до правди щоб зробити спробу
прокласти справедливий шлях?

                01.04.2005р.


Рецензии