я стільки наснаги маю
що страшно самій стає
над містом мільйони чайок
і кожна кричить своє
і кожна у неба просторі
виписує піруети
від пострілу і до пострілу
і кожна боїться смерті
вздовж дніпра дві тисячі вісім
добігає свого кінця
я зміряю римами відстань
схід на захід розрізана ця
україна. і мокре тіло
мого міста
дощу крапель поміж
тут наснага, свобода, кураж
рами вікон без скла тремтіли
коли я на підлозі босоніж
тоді ще без крил посилала
небу свою «Отче наш»
я ст льки наснаги маю...
© Copyright: Карис Фалэтти, 2009
Свидетельство о публикации №109011404018
Свидетельство о публикации №109011404018
Рецензии