листопада стигл дн...

листопада стиглі дні
холодні мокрі і пониклі
засинають на вікні
мов птахи осліплі

груди вишиті зірками
небо наче тільки ширші
хтось колись зішє нитками
в збірку мої пяні вірші

рветься холод крізь щілини
заповзає у кишені
світ навколо наче з глини
й щастя вміститься у жмені

навіть якщо сніг бузковий
а життя невпинний рій
в обкладинку покласти нову
зміст усе одно старий

і та що не заснула муха
повзе тихенько по нозі
а сонце в небі серцем стука
і тоне в жовтій рогозі


Рецензии