залишки розкраденого простору...
зібрати можна ще
нехай пече
холодний смак госторої
мяти
тіло все через
душу зімяту
і мозок крізь череп
не зламані не приречені
під нами росте трава
хоч живимось крихтами печива
на смак як чума
чуємо вітру подихи
сильні
серед попелу ходимо
вільні
Свидетельство о публикации №109011404006