У місті самотніх снігів
лише сніжність і я
метелика мить.
Корицею в каву ніжність
на кінчик ножа.
Торішній липовий цвіт
на сніг упав.
Три чверті вальсує кришталь
ніжно-засніжених барв.
*
в попіл душу спалений сміх
мигтять мигдалі очей
зіниці смутку
дзюрчання води
в попіл тишу
збав
*
Марить примхливий світ
давніми містами,
гутіркою століть,
площами гомінкими.
Ти проплила в палантині
мовчазна, як хіть.
Чорний метелик маски
на порожнечу в очах моїх.
Чорна сітка вуалі
на запитання в твоїх.
По ліву сторону вулиць
бурхлива вода ріки
з порогами історії.
По правий бік текли
людські потоки безмовні.
Самотність руда на мечі
стікала краплинами крові.
Хусточка біла упала
на меч зі твоєї руки.
Снiжнiсть
© Copyright: Иннокентий Флик, 2009
Свидетельство о публикации №109011303354
Свидетельство о публикации №109011303354
Рецензии
Мне вгрустнулось от твоих стихов!
Так далеко тi мабуть снiги, я спiшу до тебе, ти чекай мене, хочу разом побути на самотi!
Прости, что на двух языках!
С любовью
Рая Легкая 18.01.2009 11:31 • Заявить о нарушении
Так далеко тi мабуть снiги, я спiшу до тебе, ти чекай мене, хочу разом побути на самотi!
Прости, что на двух языках!
С любовью
Рая Легкая 18.01.2009 11:31 • Заявить о нарушении