Я стояла в тіні жалюзі,
Я дивилась спиною в вікно,
Всю тугу у єдиній сльозі
Тобі бачить було не дано
Ти стояв і дивився на двір
Як весна пожирає цей світ.
Так хотілось схопити тебе
І притиснути, скільки є сил.
Так хотілось розбити вікно –
Що невидимо ділить навпіл
Весну й нас. Вщент розбити те скло
І навік потонути в весні…
4-5.04.2007
Жалюзi
© Copyright: Дейнеко-Казьмирук Дарина, 2009
Свидетельство о публикации №109011303195
Свидетельство о публикации №109011303195
Рецензии