Ілюструючи небо пензлями слів,
Я його зіпсувала.
Я у руки взяла стільки снів –
Та усе розікрали.
Небо вабить, спокушує нас,
І лоскоче зіниці,
Спершу шепотом, потім аж раз –
Гуркотять блискавиці.
Та нікому, нажаль, не дано
Розфабовувать небо.
Коли сірим здається воно –
Значить, небу так треба.
21.04.07
Iлюструючи небо
© Copyright: Дейнеко-Казьмирук Дарина, 2009
Свидетельство о публикации №109011303192
Свидетельство о публикации №109011303192
Рецензии
