У цнотi весняного моря
В вологих сутінках зірок
Лизали хвилі берег кволий,
Відшліфувавши культ стежок –
І наче ми прийшли з нізвідки.
Лоскочуть п’яти хвилі нам
Їх бризки – стрілами в зіниці
І вторять нашим голосам…
Ми – зваблені в спокусі цноти,
Ховаємо свої страхи
Від себе бігти вже не в змозі –
Розстріляні в морській росі…
10.03.2007
Свидетельство о публикации №109011303131